Фемиде отказали в независимости

Проект изменений в Конституцию об усилении гарантий независимости судей (№2522а) так и не стал частью Основного Закона. Большинство нардепов решили, что документ, предложенный прежним Президентом Виктором Януковичем, содержит скрытые угрозы для государства и граждан, поскольку предусматривает лишение Верховной Рады контроля за судьями. Рекомендации же европейских экспертов, которые не первый год настаивают на внесении таких изменений в нашу Конституцию, отбросили как не отвечающие украинским реалиям.

Прогнозоване фіаско

Про те, що сьогодні парламент не готовий посилити незалежність судової системи, можна було судити з наради в Комітеті з питань правової політики, яка відбулася безпосередньо перед початком пленарного засідання. На ній мала б бути висловлена позиція щодо трьох проектів, покликаних підкоригувати конституційні положення.

Проте нардепам не вдалося зібрати кворум: представники ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» проігнорували сходини.

Щоправда, на них був присутній представник Президента у ВР Руслан Князевич, який мав репрезентувати комітетові президентську ініціативу «Про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування)» (№4178а). Тож цей документ також залишився без висновку комітету.

Що стосується проекту №2522а, то його можна було ухвалити лише до закриття 4-ї парламентської сесії. Такі вимоги ст.155 Конституції, яка допускає остаточне прийняття попередньо схвалених проектів змін виключно на «наступній черговій сесії».

Доповідаючи з трибуни, голова профільного комітету Валерій Писаренко наголосив, що пропоновані зміни спрямовані на те, аби «відсторонити політиків від тиску на судову владу». «Парламент повністю позбавляється права втручатись у діяльність судових органів, а Вища рада юстиції на дві третини формуватиметься із суддів», — зауважив він.

Своєю чергою «регіонал» Дмитро Шпенов нагадав колегам, що документ свого часу отримав не тільки позитивний висновок КС, а й схвальні оцінки експертів Ради Європи та підтримку нардепів під час голосування 10 жовт­ня минулого року. «Прийняття цього проекту конституційних змін допоможе нашій державі зробити великий крок уперед у побудові незалежної судової системи, яка відповідатиме європейським вимогам», — підкреслив нардеп.

На підтримку проекту від імені групи «Економічний розвиток» висловився й Володимир Пилипенко. Будучи представником України у Венеціанській комісії, він відзначив, що в цьому документі втілені рекомендації саме європейських експертів щодо гарантій незалежності суддів, на яких уже не перший рік наполягає Венеціанська комісія. Зокрема, щодо скасування «випробувального терміну» та обрання суддів безстроково відразу.

Не подобається, бо… не подобається

Із виступів представників теперішньої більшості було важко зрозуміти, які саме положення проекту, крім прізвища автора законодавчої ініціативи, викликали таку негативну реакцію. Так, представник ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв малював апокаліптичні для судової системи сценарії в разі внесення цих змін до Конституції. За його словами, проект мав «поставити на коліна весь суддівський корпус і зруйнувати всю судову систему».

Втім, в емоційному виступі нардепа не було озвучено жодного положення, яке могло б спричинити такі наслідки. Навряд чи до таких можна віднес­ти, наприклад, підвищення вікового цензу чи зміни в порядку формування складу ВРЮ, де судді нарешті мали б гарантовану, а не умовну більшість. Не кажучи вже про розширення повноважень Верховного Суду, передбачене документом.

Трохи конкретнішим був представник ВО «Свобода» Олег Бондарчук, який категорично заперечив проти втрати Верховною Радою контролю за судовою системою. Мовляв, не для того організовувалася революція, аби вітчизняна Феміда стала занадто захищеною від впливу народних обранців. Бо як тоді домагатись, аби суди ухвалювали виключно такі рішення, які б улаштовували активну громадськість та її лідерів.

Не голосували за проект і комуністи. Адже їхнє бачення незалежності суддів полягає насамперед у виборності служителів Феміди. Натомість, на думку лідера КПУ Петра Симоненка, нинішня судова система «приватизована великим капіталом» і є інструментом для захисту в судах інтересів олігархату.

На роздуми — рік

Урешті-решт за посилення незалежності суддів у європейському баченні проголосувало тільки 111 нардепів. Отже, проект №2522а так і не було прийнято. А це означає, що судову реформу, принаймні її частину, яка потребує втручання в ті самі конституційні положення, які є в проекті, доведеться відкласти мінімум на рік (див. №26 «ЗіБ». — Прим. ред.). До того часу проводити оновлення судової системи доведеться виключно на рівні законів.

Кажуть: нове — це добре забуте старе. Напевне, за рік, коли парламент буде змушений повернутися до реформування судочинства, зокрема й за наполяганням Ради Європи, більшість згадає про добре підготовлений план, який залишається тільки реалізувати. Тоді так чи інакше доведеться ді­ставати припорошений пилом проект №2522а та знову проходити всю процедуру погодження. Зміняться хіба що положення про строк повноважень Генерального прокурора і, що для більшості, вочевидь, було принциповим, автор законодавчої ініціативи.

Джерело