Решит ли судебная реформа кадровую проблему?

 Как стало известно «ЗиБ» из собственных источников, на этой пленарной неделе парламент собирается окончательно проголосовать за изменения в Конституцию в части правосудия. Этого документа ожидают не только за рубежом, но и немало судей, которых или нардепы не хотят выбирать бессрочно, или глава государства - назначать впервые.

Відкладати далі нема куди. І без того в Адміністрації Президента не вклалися у графік, який оприлюднювали рік тому. Нагадаємо: тоді на вул. Банковій обіцяли, що судова реформа стартує з травня 2016-го (з урахуванням тримісячного «перехідного» терміну, передбаченого проектом №3524).

За цей час кадрова порожнеча у судових установах загрозливо розросталася. Так, за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, станом на кінець квітня у 1008 суддів місцевих судів закінчився п’ятирічний строк призначення. А це майже кожен п’ятий представник суддівського корпусу цих установ. При цьому стосовно 725 кандидатів унесено рекомендації для обрання безстроково, але ці подання залишаються в парламенті без руху.

Зміни до Конституції кадрової проблеми відразу не вирішать. Верховна Рада просто переадресує до Вищої ради правосуддя всі документи «п’ятирічок», включаючи сотню тих, хто уже встиг пройти первинне кваліфікаційне оцінювання. Принаймні про намір проголосувати за їх обрання безстроково спікер навіть не заїкається. Тож тисяча правників, які мають досвід здійснення судочинства, швидше за все, або повторно проходитимуть конкурсний добір на посади, які самі ж і вивільнять, або залишать мантії у шафах.

Сподівання, на те що законодавець зголоситься встановити для них якісь особливі умови повторного призначення, дуже примарні. Бо, як припускають експерти, головна мета кадрової складової реформи — перетасувати суддів та створити вакансії в ключових установах. Тим більше що звіт перед суспільством про перші результати перелицювання Феміди можна відкласти десь на півтора-два роки. Адже саме стільки часу витратять кандидати на проходження процедури нового добору.

Так само мало надії на те, що глава держави підпише указ про перше призначення майже 130 кандидатів, щодо яких є подання від Вищої ради юстиції. Їм, швидше за все, також запропонують пройти повну перевірку на профпридатність і позмагатися в нових конкурсах.

Отже, сьогодні судова система, без перебільшення, опинилася на межі кадрового провалля. Після того як парламент зробить останній крок у судовій реформі, дуже швидко стане зрозуміло, в якому саме напрямі.