Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Чи може законник отримати стягнення за помилку в назві вулиці та за відправлення СМС на «невизначений» номер
Володар мантії повинен обов’язково перевіряти, кому пише листи. Адже схожість назв вулиць та знання адреси апеляційного суду можуть призвести до «дисциплінарної біди». Крім цього, виявляється, небезпечно відправляти СМС, коли тебе про це ніхто не просив. У цьому довелося переконатися Сергієві Пляці з Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Суть скарги
Так, у грудні 2014-го до Вищої кваліфікаційної комісії суддів на С.Пляку надійшла скарга. «Заявник звернувся з повідомленням про неналежну, на його думку, поведінку судді, яка виражалася в істотних порушеннях норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язаних з відмовою особі в доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, під час розгляду скарги на бездіяльність прокурора в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу. Полягала ця бездіяльність у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань», — повідомив доповідач у дисциплінарній справі — секретар кваліфікаційної палати Станіслав Щотка.
Так, у зверненні до ВККС заявник зазначив, що за його відсутності слідчий суддя С.Пляка розглянув скаргу на бездіяльність прокурора. До того ж володар мантії належним чином не повідомив про дату та час розгляду справи. А ось в ухвалі суду були вказані неправдиві відомості про те, що скаржника повідомили про дату та час розгляду скарги за допомогою СМС. Водночас заявник зауважив: жодного повідомлення він не отримував, а в скарзі на бездіяльність прокурора не називав номера телефону, на який можна було надіслати СМС.
«Слідчим суддею постановлено незаконну та необгрунтовану ухвалу про відмову в задоволенні скарги, яка до того ж не може бути оскаржена до апеляційної інстанції», — написав заявник «кваліфікаційникам».
Велика, але не Пермська
За словами С.Щотки, під час перевірки обставин у справі були встановлені такі факти. Так, 6 листопада 2014-го С.Пляка отримав скаргу на бездіяльність прокурора. Того ж дня служитель Феміди відкрив провадження у справі й призначив її розгляд на 10 листопада. При цьому він направив копію ухвали скаржнику. Однак останній в судове засідання не з’явився, про причину не повідомив.
«З’ясувалося, що в супровідному листі та на повідомленні про вручення рекомендованої кореспонденції була неправильно вказана адреса заявника. Замість зазначеної у скарзі: м.Кіровоград, вул.Велика Перспективна була вказана інша адреса: м.Кіровоград, вул.Велика Пермська, що спричинило неотримання заявником кореспонденції та його неявку в судове засідання», — повідомив С.Щотка.Незважаючи на те що скаржник не прийшов до храму Феміди, 10 листопада С.Пляка провів засідання за участю тільки прокурора. Він заслухав його пояснення та оголосив перерву до 14:00 наступного дня. Про таке рішення скаржника повідомили за допомогою СМС, хоча він не просив сповіщати його про засідання саме в такий спосіб. Крім цього, свого номера телефону скаржник не називав.
У свою чергу С.Пляка пояснив: оскільки скаржник проживає на чималій відстані від суду, а попереду були вихідні, він уважав за можливе додатково повідомити його за допомогою СМС.
Уже 11 листопада володар мантії розглянув справу. Скаржник до суду знову ж таки не прийшов. А С.Пляка направив копію ухвали на неправильну адресу. В результаті рекомендоване повідомлення повернулося у зв’язку із закінченням терміну зберігання на пошті.
Визнання порушень
Засідання ВККС також відбувалося в «усіченому» складі сторін: на нього прибув тільки суддя, тож «кваліфікаційники» вирішили детальніше розібратися в обставинах справи. «Ви проаналізували зазначену скаргу? Очевидно, що є розбіжність в адресах, за якою зареєстрований заявник і куди надсилалися листи», — зауважив С.Щотка.
«Так, я проаналізував. Дійсно, на порушення ст.135 КПК, я надіслав СМС на номер телефону, який було зазначено в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування», — відповів С.Пляка. До того ж він пояснив, що є запасним слідчим суддею: коли основний відсутній, виконує його обов’язки.
«Чим пояснюється розбіжність в адресах. Це неуважність чи щось інше?» — продовжив секретар палати. На це володар мантії сказав: супровідні повідомлення готував його помічник. «У зв’язку з тим що в Кіровограді відбулося перейменування вулиць… Та й співзвучність назв. Я не виявив недоліку», — зізнався чоловік.
Так, виявилося, вул.Велика Перспективна колись мала назву вул.Карла Маркса: Кіровоградська міськрада прийняла рішення про перейменування ще в жовтні 2011-го, але дозволила до кінця 2012 р. використовувати стару назву. «То Велика Перспективна — це не Велика Пермська?» — уточнив С.Щотка.
«Ні, вул.Велика Пермська — це адреса Апеляційного суду Кіровоградської області», — пояснив С.Пляка. Напевно, через те, що Олександрівський райсуд Кіровоградської області часто надсилає кореспонденцію «апеляційникам», володар мантії не побачив нічого дивного в звичній для нього адресі.
«Ось ви кажете: помічник готував повідомлення. У нас є лист, який адресувався скаржнику. Він підписаний вами», — зауважив С.Щотка. Суддя погодився з тим, що підписав листа, бо не виявив помилки.
Поцікавилися «кваліфікаційники» й тим, звідки в служителя Феміди інформація про номер телефону скаржника. «Коли я раніше розглядав його скарги, то розмовляв за цим номером, запрошував на засідання», — відповів С.Пляка. Проте він так і не зміг пояснити, чому того разу відправив СМС, а не зателефонував.
«То яке ваше суб’єктивне ставлення до ситуації: нагрішили чи ні?» — запитав С.Щотка. «Так, я порушив вимоги КПК, відправив СМС, хоча в заяві не було номера телефону. Все це через те, що така категорія справ розглядається протягом 72 год. Перед цим були вихідні. Як працює пошта, ви знаєте. Скаржник не зміг би вчасно отримати листа. Але я допустив порушення: повідомив неналежним чином, розглянув справу без його участі», — пояснив володар мантії.
Після цього члени ВККС пішли до нарадчої кімнати. Їхнє рішення легко було спрогнозувати: комісія не змогла б притягнути суддю до відповідальності, оскільки з моменту скоєння проступку минув більш як рік. Тому постійно діючий орган припинив дисциплінарну справу, але у своєму рішенні констатував порушення, які вчинив С.Пляка. Тож, мабуть, суддя був за крок від дисциплінарного стягнення: міг би отримати догану за допущену помилку в назві вулиці та відправлення СМС на «невизначений» номер. Але фактично від відповідальності його врятували парламентарі, які у квітні 2014-го прийняли закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Саме цей акт на довгий час заблокував роботу ВККС, чим дозволив багатьом володарям мантій уникнути стягнень за «давні проступки».