КПК в першому підсумку

 Наскільки ефективно реалізуються ті чи інші законодавчі новели, показує практика їх застосування. Як відбувається адаптація судової та правоохоронної систем до роботи в умовах дії нового Кримінального процесуального кодексу та які проблеми застосування окремих його положень залишаються актуальними? Ці та інші питання обговорювалися на науково-практичній конференції в Харкові.

«Ініційований Президентом новий Кримінальний процесуальний кодекс відповідає сучасним вимогам демократичних країн, у центрі — всебічна охорона громадян і надання законом рівних можливостей усім учасникам кримінального процесу», — наголосив президент Національної академії правових наук Василь Тацій, вітаючи учасників конференції, яка проходила в Національному університеті «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого».

У свою чергу Генеральний прокурор Віктор Пшонка відзначив, що річниця дії нового КПК є визначальною для становлення нашої держави як демократичної та правової. «Кодекс уніс революційні зміни у сферу кримінальної юстиції. Його розроблено відповідно до вимог міжнародних стандартів правосуддя й сучасного демократичного суспільства», — наголосив він.

За словами В.Пшонки, у новому КПК сконцентровано найкраще з основних правових систем, адаптовано до українських умов світовий досвід у цій сфері. «Він створив справедливий баланс між інтересами держави, потерпілого та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. Сторони обвинувачення та захисту наділені рівними процесуальними можливостями, що сприяє реальній змагальності кримінального процесу», — сказав Генпрокурор. Він звернув увагу на те, що правоохоронні органи виконали поставлені керівництвом держави завдання — кодекс успішно діє. «За рік роботи за новим законом досягнуто значних позитивних зрушень. Напрацьовано практику застосування кожної передбаченої кодексом новели», — констатував він.

Про результати застосування положень нового КПК поінформував радник Президента Андрій Портнов. Так, за його словами, однією з найсуттєвіших змін у кримінальному процесі стало те, що практично половина осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, були звільнені з місць попереднього ув’язнення. Також радник глави держави наголосив, що ефективність українського кримінального процесуального законодавства визнають і міжнародні експерти.

У свою чергу голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Андрій Солодков відзначив концептуальну новизну кодексу, який докорінно змінив сталу модель кримінального судочинства, а також важливість нововведень у процесі забезпечення права на справедливий суд. «У новому кодексі концептуальних змін зазнало багато кримінальних процесуальних інститутів, а деякі з них з’явились у національному законодавстві вперше», — зауважив він. З-поміж таких змін А.Солодков відзначив інститут слідчого судді, заходи забезпечення кримінального провадження, інститут недопустимості доказів тощо.

«Суттєвих змін зазнав і механізм забезпечення фундаментального права кожного на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — цитує голову суду прес-служба ВСС. При цьому А.Солодков відзначив, що реалізацію цього механізму в певних межах забезпечено не тільки в судових стадіях кримінального провадження, а й під час досудового розслідування шляхом розгляду й вирішення слідчим суддею низки питань процесуального характеру.

«Надзвичайно важливе значення саме для забезпечення права на справедливий суд, — переконаний голова ВСС, — має новація КПК щодо здійснення кримінального провадження на підставі угод, оскільки в такий спосіб прискорюється кримінальне провадження та забезпечуються інтереси обвинуваченого й потерпілого. Водночас, як зауважив А.Солодков, проведене ВСС узагальнення судової практики застосування цього інституту виявило чимало недоліків, які насамперед пов’язані саме з новизною цього порядку. «Проте практика іноземних держав, які мають багаторічний досвід застосування договірних процедур, свідчить, що більшість кримінальних проваджень здійснюються саме на підставі угод. Сподіваюся, що з часом і в нашій державі буде напрацьована відповідна практика, що пов­ністю відповідатиме вимогам закону в цій частині», — наголосив він.

Також голова ВСС зауважив, що з огляду на новизну запроваджених правових інститутів наразі слід насамперед спрямувати зусилля правників на підвищення власної кваліфікації, формування нової правової свідомості, визначення пріоритетів у своїй діяльності.

Учасники конференції також обговорили актуальні питання захисту в кримінальному провадженні, діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ в умовах дії нового КПК, застосування норм кодексу, що регулюють діяльність слідчого судді, та низку інших питань.