Відбувся круглий стіл на тему "Узгодженість судової практики: європейський досвід, практичні та теоретичні аспекти"

Під час цього заходу представники судової системи України, Франції, Молдови, Литви, органів державної влади України, науковці та міжнародні експерти обговорили питання узгодженості судової практики, досвід європейських країн та можливість його запровадження у вітчизняному законодавстві. У роботі круглого столу взяли участь Голова ВССУ Борис Гулько та його заступникиМарина Червинська та Станіслав Кравченко.

Захід організовано Верховним Судом України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка спільно з проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» і координатором проектів ОБСЄ в Україні.

Як зазначив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, судова система України побудована таким чином, що ВСУ намагається лише усувати ті судові помилки правозастосування, які вже були допущені. При цьому відсутні механізми, що дозволяли б запобігти можливому неоднаковому застосуванню, передбачити і наперед спрямувати практику в правильне русло.

Таким механізмом, на думку Голови ВСУ, може бути преюдиціальний запит, який застосовується судами Франції, Литви, Польщі, Європейським Судом  справедливості в Люксембурзі. «Саме для того, щоб більш ретельно розібратись в особливостях зазначеної процедури, ми й запросили наших гостей. Це дасть нам можливість дійти висновку, чи варто запроваджувати таку процедуру в Україні», – зауважив Ярослав Романюк.   

Окрему увагу він звернув на роль ВСУ у процесі реформування судової системи України та його повноваження, спрямовані на забезпечення єдності судової практики.

Зі структурою судової системи Європейського Союзу та механізмами преюдиціального запиту в Суді ЄС учасників ознайомив Генеральний адвокат цієї установи Нііло Яскінен. За його словами, для забезпечення ефективного та узгодженого застосування законодавства ЄС та уникнення суперечливих інтерпретацій національні суди можуть звернутися до Суду Європейського Союзу з  питань тлумачення європейського законодавства. Відповідь Суду є не просто висновком, а оформлюється у вигляді рішення чи обґрунтованої постанови. Надане тлумачення є обов’язковим для національного суду, якому воно адресоване, при вирішенні спорів, а також для інших національних судів, що розглядають такі ж питання.

Суддя Касаційного Суду Франції Домінік Хашер та суддя Верховного Суду МолдовиОлег Стерніоала у свою чергу поінформували про особливості використання процедури преюдиціального запиту в їхніх країнах.

Своїм баченням щодо запровадження в Україні такого законодавчого механізму поділилася суддя Верховного Суду України Марина Кліменко, навівши аргументи як прихильників, так і критиків преюдиціального запиту.

З доповіддю на тему «Роз’яснення вищих судів як спосіб узгодження судової практики в праві України» виступила доцент кафедри правосуддя КНУ ім. Тараса Шевченка Олена Захарова. Одним із способів забезпечення єдності судової практики, зазначила доповідач, є реалізація принципу правової визначеності, ухвалення судами передбачених, прогнозованих рішень і стабільність правового регулювання на підставі правових позицій, висловлених ВСУ, вищими спеціалізованими судами при розгляді конкретних справ.

Професор кафедри цивільного права цього ж навчального закладу, академік Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова у своєму виступі звернула увагу на повноваження ВСУ щодо забезпечення єдності судової практики. Дискусійним, за її словами,  залишається питання про можливість і доцільність повернення ВСУ права на узагальнення судової практики і прийняття постанов пленуму. Окремо доповідач підкреслила значення правових висновків ВСУ, які є вкрай важливим інструментом забезпечення єдності судової практики.

Активну участь в обговоренні взяли представники судових систем та наукових кіл інших країн, які поділилися власними напрацюваннями у сфері забезпечення єдності судової практики.