Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Апеляційний суд Одеської області переглянув рішення суду першої інстанції у справі про усунення перешкод в праві користування та розпорядження власністю та виселення.
Заявлені позивачем вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири «АДРЕСА 1» 10 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було попередній договір про намір укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості. З цього ж дня відповідач проживає у належній позивачу квартирі разом з невідомими особами.
Вказаним попереднім договором передбачено звільнення житла у разі не укладення основного договору до 31.12.2013 року. Разом з тим, на теперішній час, основного договору купівлі-продажу квартири укладено не було, а відповідач відмовляється звільняти зайняте ним житло та відмовляється допускати у помешкання позивача.
Причиною не укладення договору купівлі-продажу квартири, зі слів відповідача, є скрутне матеріальне положення.
Відповідач не зареєстрований за адресою спірної квартири, не є членом сім'ї позивача та не має будь-яких законних підстав займати помешкання, будь-яких інших договорів між позивачем та відповідачем не укладалось.
На прохання позивача виселитися добровільно з квартири, та не створювати перешкод у користуванні власністю, відповідач не реагує.
Наведені факти підтверджені Висновком УІМ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області від 10.03.2015 року.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2015 року позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано відповідача та інших осіб, які проживають у квартирі «АДРЕСА 1», яка належить на праві власності позивачу не чинити їй перешкод у користуванні та розпорядженні вказаною квартирою; виселено відповідача та інших осіб, які проживають в квартирі «АДРЕСА 1» без надання іншого жилого приміщення.
Розглядаючи апеляційну скаргу представника «ОСОБА5» судова колегія апеляційного суду Одеської області прийшла до висновку, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Зокрема, суд першої інстанції правильно виходив з того, що основний договір купівлі-продажу спірної квартири - сторонами укладений не був, при цьому сторони порушили форму попереднього договору, не посвідчивши його нотаріально, встановлену в даному випадку, як для попереднього, так і для основного договору. Право власності позивачки на квартиру «АДРЕСА 1» підтверджено документально, відповідно Відповідач і інші особи проживають у квартирі без відповідних правових підстав та підлягають виселенню.
Судова колегія відхилила подану апеляційну скаргу та залишила рішення районного суду без змін.