Юрист роз'яснив суть механізму похідного позову

 Суть механізму похідного позову полягає в наданні права учасникам господарських товариств подавати позови в інтересах товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані незаконними діями цих осіб.

17 вересня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 2013а від 15.05.2013 р. За нього проголосували 282 народних депутата. Даним законопроектом передбачається впровадити для господарських товариств механізм похідного позову.

Керівник корпоративної практики юридичної компанії  "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Юлія Кільчинська розповіла «ЗіБ», у чому суть цього механізму захисту прав інвесторів.

«Суть даного механізму полягає в наданні права учасникам господарських товариств подавати позови в інтересах товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані незаконними діями або бездіяльністю посадових осіб. При цьому, виходячи з законопроекту, право на подачу такого позову про відшкодування збитків має учасник (учасники) господарського товариства, які в сукупності володіють 5 і більше відсотками статутного капіталу товариства (також можна застосувати і до акціонерних товариств)», - розповідає Ю.Кільчинська.

За її словами, документом передбачено, що

відповідні справи підлягають розгляду господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і повинні бути розглянуті в термін, що не перевищує три місяці з моменту подачі позову.

Також передбачається, що інформація про такі справи підлягає розміщенню на офіційному сайті Вищого господарського суду України, включаючи процесуальні дії (відкриття провадження, його зупинення, прийняття або відмова у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги і т.д.).

Ю. Кільчинська відзначає, що в цілому інститут похідного позову є достатньо ефективним способом захисту прав акціонерів у країнах США і Європи. Він припускає ініціювання судового провадження за позовом одного або декількох акціонерів від імені юридичної особи в тих випадках, коли компанія самостійно не ініціює таке провадження.

«Введення такого інституту в Україні як засобу захисту прав інвесторів може виконувати функцію додаткового контролю над діяльністю органів управління компанії, оскільки рішення, прийняті органами управління, можуть вплинути як на товариство в цілому, так і на вартість пайової участі інвесторів у такій компанії», - підкреслює Ю.Кільчинська.

Однак, на думку юриста, деякі положення законопроекту підлягають подальшій доробці.

«Наприклад, законопроектом передбачено, що в суперечках з відшкодування збитків, завданих товариству посадовою особою, зміна предмета чи підстав позову, укладення мирової угоди, відмова від позову, апеляційної чи касаційної

скарги можливі лише за письмовою згодою всіх учасників (акціонерів) товариства, які беруть участь у виробництві з боку позивача. Таким чином, у разі відмови одного з акціонерів давати згоду на вищевказані процесуальні дії процедура з розгляду такого позову може затягуватися. Крім того, тимчасові рамки можуть бути розширені у разі значної кількості учасників або акціонерів, які беруть участь у розгляді позову», - констатує Ю.Кільчинська.

Також законопроектом пропонується внести змін до низки чинних законів, у тому числі до Кодексу законів про працю України. «Відповідно до запропонованого законопроектом, на посадових осіб органів акціонерного товариства покладається повна матеріальна відповідальність за шкоду, завдану товариству при виконанні своїх обов'язків. Однак, оскільки метою даного Законопроекту був захист прав інвесторів саме в господарських товариствах, на наш погляд, обмеження відповідальності в трудовому законодавстві посадових осіб акціонерного товариства є одним з тих положень законопроекту, які підлягають подальшому розгляду», - резюмує юрист.