Обговорення пробемних питань відносно неповнолітніх колективом Котовського міськрайсуду 05 вересня 2017 року

                 Захист дітей є одним з пріоритетних напрямів державної політики України. В умовах сучасного світу необхідно берегти долю кожної дитини, щоб виростити здорове, повноцінне покоління, здатне будувати майбутнє країни. Сучасний світ вкрай нестабільний і сповнений змін. Дорослі люди часом впадають в стан стресу в умовах нестійкого економічного становища, зростання злочинності, необхідності хвилюватися про те, що буде завтра. Це, звичайно, не може не відбитися на дітях. Дитяче сприйняття сильно відрізняється від дорослого. Часом суща дрібниця може перетворитися в справжню трагедію, сильно засмутити і травмувати маленької людини. В результаті малюк потрапляє в складну ситуацію, і дорослим важливо розуміти, як можна допомогти йому пережити біль, з якою дитині доводиться стикатися в силу різних життєвих обставин. Однією з основних причин появи категорії «діти», що знаходяться у важкій життєвій ситуації - є сімейне неблагополуччя, а саме: наркоманія чи алкоголізм в сім'ї; низька матеріальна забезпеченість, злидні; конфлікти між батьками і родичами; жорстоке поводження з дітьми, насильство в сім'ї.

               Аналіз розглянутих Котовським міськрайонним судом Одеської області справ відносно неповнолітніх показав, що найбільш схильними до злочинів, правопорушень є діти, контроль за поведінкою яких відсутня внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків по їх вихованню, навчанню і (або) змісту з боку батьків (законних представників ).

               У 2017 році за 1 півріччя до суду надійшло 30 цивільних справ про позбавлення (обмеження) батьківських прав, тоді як за 2 півріччя 2016 року справ даної категорії надійшло 21. До адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків за 1 півріччя 2017 року притягнуто – 21 особу (батьків). Отже, ще більше дітей стало потрапляти у важку життєву ситуацію, які потребують особливої ​​уваги з боку фахівців. Через неблагополуччя в сім'ї дитина починає йти з дому, потрапляє в коло «поганих» компанії, потрапляє під вплив осіб поза сім'єю, результатом чого його поведінка стає девіантною і він стає на шлях правопорушень і злочинів. У Міжнародній Конвенції «Про права дитини» регламентовано , що Всі органи (виконавчі органи, поліція, прокуратура, суди) повинні керуватися і брати до уваги найкращі інтереси дитини. Для цього необхідно, щоб всі державні органи правильно визначали, наприклад, чому дитина погано вчитися, йде з дому, вчинює правопорушення. Підліток, який потрапляє в сферу кримінального правосуддя, вимагає до себе особливої ​​уваги. В силу своєї незрілості неповнолітній потребує зовнішньої допомоги і підтримки. І чим більше дорослих людей зі спеціальною підготовкою братиме участь в його долі, тим більше шансів, що підліток благополучно мине цей складний період. Важливою складовою кримінального процесу щодо неповнолітніх повинна стати діяльність спеціальних соціальних служб, що розглядають специфічні питання, що зачіпають інтереси неповнолітніх. У традиційній системі кримінального правосуддя основними дійовими особами при затриманні неповнолітнього є оперативні працівники, слідчі, адвокати, прокурори. І хоча кожен з діючих осіб покликаний враховувати індивідуальні і психологічні особливості затриманих неповнолітніх, практика показує, що потрібен фахівець, який здійснював би таку підтримку на професійному рівні. Необхідно розглянути питання про особливий ​​соціальний супровід підлітка в системі ювенальної юстиції. Не можна не враховувати особливості розвитку підлітків, їх вразливість, чутливість, стрес від самого факту затримання, вплив соціального середовища, обстановку в сім'ї, можливі психологічні проблеми і педагогічну занедбаність, різні форми залежності.

             Враховуючи викладені обставини існує потреба введення  соціальних психологів в спеціалізованих ювенальних юридичних консультаціях, які могли б надати психологічну допомогу на стадії слідства і суду, медіація (особлива форма переговорів за участю третьої нейтральної сторони - медіатора-посередника, в процесі яких сторони спору за допомогою медіатора самостійно вирішують має між ними проблему на основі власних інтересів), збір інформації про неповнолітнього, складання соціально-психологічного портрета неповнолітнього, робота з батьками, психологічна допомога при соціалізації, спостереження за поведінкою підлітка під час слідства і суду, супровід його, а також після завершення кримінального переслідування, надання допомоги в медичному обслуговуванні. У цій роботі повинні працювати особи, які мають відповідні професійні знання в області психології і педагогіки, соціальних наук, що передбачає суттєву перевагу при встановленні контакту з підлітком. Вивчення особистості підлітка має здійснюватися шляхом безпосереднього спілкування з неповнолітнім, його батьками, вчителями, найближчим оточенням, а також за допомогою збору та аналізу відповідних документів, що дозволяють скласти повне уявлення про особистість підлітка. За результатами проведеної роботи з неповнолітніми працівниками соціальних служб повинен складатися звіт, зміст якого може братися до уваги при прийнятті процесуального рішення органами кримінального переслідування і винесенні вироку судом. Так соціальний психолог отримує довіру самого підлітка, довіра оточення підлітка і відсутність конфлікту інтересів. Соціальні психологи, працюючи на стороні захисту, повинні намагатися знайти ті якості в підлітку, ті позитивні риси, які допоможуть і самому підлітку, і оточуючим його дорослим підтримати в ньому почуття самоповаги і значущості. Таким чином, підліток потребує психологічної підтримки, в рішенні соціальних потреб, в контролі за виконанням покарання, в попередженні рецидиву, в успішній соціалізації. Особливу роль також необхідно відвести примирливим процедурам, яким чином неповнолітній, який вчинив злочин повинен примиритися з потерпілим (крадіжки, грабежі і т.д.) починаючи з вибачення, так як дитина повинна навчитися просити прощення, загладжувати шкоду (морально), і робити це не тільки щоб уникнути покарання. Необхідно розвивати шкільну медіацію, яка допомогла б вирішити багато питань, не доводячи їх дозволу до суду. У нагоді могла б бути взаємодія і надання допомоги в розвитку духовного і морального виховання дітей, які потрапили у важку життєву ситуацію з молодіжними волонтерськими рухами, які втягнули б їх в свою діяльність, в наданні благодійної допомоги нужденним, спадкоємність поколінь з діаспорами Асамблеєю народів , які могли б також захопити дітей, ознайомлюючи  їх з національними традиціями, виїзними тематичними екскурсіями, гуртками, проведеннями різних заходів. Діти - наше майбутнє і яким воно буде залежить тільки від нас.